Ілля Коренчук після матчів за збірну України хоче насолодитися часом з близькими (Фото: ФХУ)

«Тиск справив свій вплив: причини невиходу збірної України в еліту світового хокею»

Ілля Коренчук після виступів за збірну України планує провести час із родиною (Фото: ФХУ)

У вирішальному поєдинку за вихід до еліти українська збірна поступилася Японії з рахунком 2:3. Проте, за словами нападника національного складу Іллі Коренчука, команда виконала своє основне завдання– зберегла місце у другому за рангом дивізіоні.

Журналіст поцікавився у Коренчука, чого не вистачило підопічним Дмитра Христича для підвищення в класі.

– Що ви плануєте робити після виступів за збірну України?

Я повернувся додому. Ніяких особливих підходів – проводжу час з родиною. Давно не бачив сина й дружину, тому зараз відпочиваю, відновлюю сили та насолоджуюсь моментами з близькими.

– Як ви оцінюєте виступ збірної України на цьому чемпіонаті світу у дивізіоні IА?

Важко оцінювати, але, на мою думку, все виявилось непогано. Всі були усвідомлені, що перед чемпіонатом основною метою було зберегти місце, зрозуміти рівень та залишитися у цьому дивізіоні. Мені здається, ми з цим впорались. Апетит приходить під час їжі. Після наших перемог з’явилося більше бажання. Ми перевиконали початкову ціль. Під час турніру виникла інша мета – піти далі. Але не вистачило буквально однієї шайби.

– Чого не вистачило для виходу у вищу лігу?

Це важко сказати. Усе було в наших руках. У нас була хороша підготовка. Останній матч… Японії не було важливо, чи виходять вони далі – для них це не вирішальний поєдинок. Але ми розуміли, що японський менталітет такий, що вони гратимуть до самого кінця. Можливо, на нас трохи вплинув тягар відповідальності. Можливо, припустилися якихось помилок. А, можливо, ми не були готові в повному обсязі. Японія почала грати агресивно, як ми й очікували, але не в такій мірі, як передбачалося. Тому нам трохи не вистачило досягнути такого рівня.

Раніше повідомлялося, що українець Захаров став найкращим бомбардиром ЧС-2025, встановивши рекорд для збірної в XXI столітті.

Схожі публікації