Протягом останніх двадцяти років я постійно слідкую за Чемпіонатом України, а за останні десять – практично за кожним матчем. Минулого сезону випало пропустити ігри одного туру, але в заключному зосередив увагу лише на тих, що мали значення для турнірної таблиці. Вважаю, це дає підстави для підведення підсумків.
Скажу відверто – це був найгірший чемпіонат країни, який я пам’ятаю. Загалом, розчарувало близько кожного третього туру, що занадто багато. Результативність часто страждала, і сумніваюся, що відсоток голів, забитих після безглуздих помилок, не вражає.
Роздумуючи про турнірну таблицю, зазначаю, що лише п’ять команд із шістнадцяти можуть вважати сезон успішним. Це, зокрема, дві провідні команди УПЛ, а також «Карпати», «Оболонь» і, з огляду на серйозні кадрові проблеми, «Рух». Інші або впали в продуктивності, або залишалися на місці.
Коли команда, яка, м’яко кажучи, не страждає від поразок у Європі, закінчує сезон без жодної поразки, чи вирізняє це нашу Лігу? Навіть якщо вони свідомо ігнорували єврокубки, аби здобути третю зірку. Чи можемо насправді розраховувати на успіх у Лізі чемпіонів? Адже «Динамо» не показало значного прогресу.
Хоча команда виглядала сильнішою за своїх суперників, у деяких матчах вона виявлялася вразливою, але жоден суперник так і не зміг її перемогти. Якщо хтось і мав надії на боротьбу за чемпіонство, той міг розігнати свої ілюзії після двох зустрічей «Шахтаря» з «Олександрією».
Команда Ротаня перевершила очікування, а клуб несподівано здобув більше, ніж міг витримати. Відкидаючи галас навколо «ротань-стилю», ми маємо справу з добре організованою, навчаною та впевненою у собі командою.
У сильних лігах подібні команди зазвичай займають нижню частину таблиці лідерів. Але бувають і «однорічні метелики». «Олександрія» стабільно заробляла очки там, де їх втрачали більш амбітні конкуренти. Вона заслуговує на визнання, але питання: хто буде її тренувати далі і хто залишиться в команді?
Якщо навесні від сильного складу залишаться лише спогади, а європейські змагання виявляться невдалими, то це не спрацює на користь УПЛ.
У випадку з «Шахтарем» все зрозуміло: тренер не відповідав амбіціям клубу та потенціалу команди. Як тільки «Динамо» очолив тренер, що відповідав його можливостям, а «Олександрія» досягла зростання в третій рік, все стало на свої місця.
Але що це говорить про силу УПЛ? Коли лідер фактично падає до загального середнього рівня, його відмінності від інших команди часто лише в кількості легіонерів. Скільки часу знадобиться новому тренеру, щоб «Шахтар» знову міг належно конкурувати у Лізі Європи?
Зосереджуємося на боротьбі за четверте місце, щоб потрапити в кваліфікацію Ліги конференцій? Чи нікого не турбує, що жоден з претендентів не зміг виграти у вирішальному турі? Навіть у ключових матчах, дайте знати, скільки очок з 15 можливих вони набрали? «Карпати» здобули 7, а «Полісся» та «Кривбас» – по 6.
Коли команда-лідерів програє обидва свої останні матчі суперникам, які вже просто дограють сезон, що це говорить про нашу Лігу? Хоча для «Карпат», які прийшли з Першої ліги, цей чемпіонат обов’язково лишиться в позитиві, насамперед через їх гру.
«Кривбас» став слабшим у порівнянні з минулим сезоном і втратив позиції. Однак не варто вказувати на них пальцем: витиснення адекватних результатів особливо помітно через важке становище клубу в прифронтовій зоні. Хоча, як би до їхнього тренера не відносилися, він витиснув максимум з можливостей.
У «Поліссі» намагаються грати у футбол за гроші. Іноді це вдається, але результати явно не відповідають їх амбіціям. Якщо справді Ашуру звільнили лише через неналежне управління, тоді мені важко дати коментарі. Але відчуття, що в клубі попереджені «семеро з ложкою», поки що не відпускає.
Фактично, ми маємо ще одну проблемну команду в Європі – без тренера та з нерішучими ігровими перспективами. Можу сказати, що рівноцінне футбольне продукту тут ще відсутнє. На горизонті класичний третій рік для росту, а в Житомирі – тренерські помилки. Чого варто очікувати?
Може справді з’явився новий міцний клуб в УПЛ, проте реальності від нього поки що небагато.
«Зоря», попри усі компліменти, теж не займає бажаного місця. Після відходу ван Леувена команда помітно впала і вибула з боротьби за єврокубки. Це ще одна втрата. І мені, якщо чесно, важко уявити її в ролі більше ніж просто сильного середняка.
Її гра не більш переконлива, ніж у «Руху», який, здавалося, втратив своїх основних виконавців, які зараз фактично в «Карпатах». Тобто, ця четвірка їй не допомогла, а «Рух» відчутно втратив у потенціалі. Проте, навіть за цих обставин, команда змогла втриматися у верхній половині таблиці.
Як із гусака вода. Це свідчить про тренерські здібності Пономарьова, і, чесно кажучи, я рано відмовився від цієї оригінальної команди. Але це не про якість Ліги, де таке ризиковане.
В лютому я спробував спрогнозувати підсумки для всіх команд на фініші. Мабуть, натхненний минулорічним успіхом, коли вгадував десять позицій, включаючи сім верхніх. Цього разу ж зумів відзначити лише чемпіонство «Динамо» та шосте місце «Карпат».
Другу позицію я відводив «Шахтарю», вважаючи, що «Шахтар» обійде «Олександрію». Ще один новий підсилений «Ахметико Мінейро» просто зобов’язаний це зробити, але на жаль, Пушич не справився.
Складна ситуація очікує «Кривбас», але я вірю у Вернидуба, адже в нього є талант формувати команду з обмеженими ресурсами. Тому, думаю, він зможе втримати четверту позицію.
«Зоря», елементарна команда середняка, займе восьме місце. Тут можливо, хтось на них вплинув, адже команда могла фінішувати вище.
Слабкий «Рух» не може не впасть, але питання, як низько. Напрацьованого восени має вистачити для фінішу вище ненадійних конкурентів, що й стане 11 місцем.
Особливо мене підвів ЛНЗ, якому я відводив місце серед восьми кращих. Тож своє фіаско я справедливо ділю також з переоціненим мною Григорчуком. Але про нього – наступного разу.
Бачу, наша розмова затяглася, тому, мабуть, варто розділити її на дві частини. Продовження буде…
Фото – UA-Футбол
