Збірна України з хокею за підсумками турніру зайняла третє місце, не зумівши потрапити до елітного дивізіону світового хокею, поступившись командами Італії та Великої Британії.
У своєму першому поєдинку на цьому турнірі дебютував 18-річний Олександр Левшин, ставши наймолодшим воротарем у історії національної збірної на чемпіонатах світу. Він вийшов у стартовому складі на вирішальний матч проти Японії.
Журналіст поспілкувався з Левшиним, гравцем команди Торонто Петріотс, про виступ української збірної в дивізіоні IA, його дебют та напружену гру з японцями.
– Олександре, ви вже повернулися до Торонто. Як пройшла ваша подорож?
Подорож була досить зручною. Спочатку ми доїхали до аеропорту, а потім з Румунії до Швейцарії, після чого – до Торонто. Все було організовано без проблем.
– Чим ви займалися в літаку?
Я відпочивав і дивився фільм.
– Які враження у вас після виступу за збірну України в дивізіоні IA?
Це був великий досвід. Грати проти більш досвідчених гравців – зовсім інше. Є велика різниця між молодіжним та дорослим хокеєм: все швидше та інтелектуальніше. Це була хороша практика для мене.
– Чому матч проти Японії видався таким складним?
Усі матчі були тяжкими. На жаль, в цій грі перемогла інша команда. Так вже буває в хокеї – хтось виграє, а хтось програє.
– Що відбувалося в роздягальні після гри? Як ви відреагували?
Спочатку всі розуміли, що упустили великий шанс. Але не втрачали надії на інших команд, що поляки виграють або румуни виявляться сильними. У підсумку, цього не сталося.
– Як ви оцінюєте свої виступи? Ви провели два матчі. Які ваші думки?
Я задоволений, що отримав шанс грати в такому сильному дивізіоні IA. Я зрозумів, над чим мені потрібно працювати і що необхідно удосконалити. Тепер буду зосереджений на цьому.
– Як ви дізналися про виклик до збірної? Хто вам повідомив?
Це сталося досить спонтанно. Генеральний директор зателефонував і сказав, що мене запрошують до збірної.
– Чи хвилювалися ви перед дебютом?
Ні, адже мій дебют відбувся в товариському матчі проти Польщі, і команда дуже підтримала мене тоді.
– Як ви дізналися, що будете основним воротарем у матчі проти Великої Британії?
Це стало відомо ввечері напередодні матчу, коли тренерський штаб зібрав команду та оголосив, що я буду грати.
– Чи ділилися ви цією новиною з рідними чи друзями?
Ні, я нікому не говорив про це під час чемпіонату.
– А ваші партнери по команді якось привітали вас з дебютом в офіційних матчах?
Так, вони привітали мене, і навіть допомогли в матчі: блокували й страхували. Я їм дуже вдячний за це.
Під час останнього туру команда під керівництвом Дмитра Христича займала друге місце, що давало шанс на вихід у вищий дивізіон, навіть за умов поразки від Японії в овертаймі в заключному поєдинку.
